У мистецтва малі шанси
Літературний журнал "ПРОSTORY"

Фрагмети конспекту лекцій Роґера М. Бюрґеля про «Dokumenta 12»
Василь Лозинський

10-11 червня 2008 року у Київському Ґете-Інституті Роґер М. Бюрґельпрочитав дві лекції про концепцію однієї з найбільших світових виставоксучасного мистецтва «Documenta 12», та зробив короткий екскурс у свійкураторський метод «міграції форми». Подія стала першим арт-форумомLive, яку зініціював МФБ «Ейдос» і є частиною загальної тенденції«форумів» у мистецькій спільноті, які знаходяться на етапі пошуківвідповіді на питання «Що робити?» або «Яку форму освіти обирати?».Характерним для цих соц-, арт-форумів і худрад можна визначити такихдва взаємопов’язаних процеси як:

- розподіл праці (з’ясуванняпитань: Хто художник? Хто куратор? Хто критик? Хто глядач? Хтоспоживач-покупець? В кінці-кінців, хто автор? Хто зварив кашу?)

-розподіл капіталу та ресурсів (архітектура приміщення, соціальнізв’язки та впливи, доступ до масмедіа (інформаційний та соціальнийкапітал), поліграфія, мультимедіа, адмінресурс та здорове харчування).

ПанБюрґель високо оцінив надану йому можливість вивчити українськуситуацію у публічному просторі та визнав малу роль мистецтва у ній.Хоча це навіть не лише західно-цивілізаційна, а глобальна тенденція,нею, на його думку, не варто інспіруватися. Мистецтво перетворилося наматеріальну битву, у якій не існує моральних трофеїв.

Українське,великою мірою молоде середовище митців, що об’єдналося навколо ЦСМ тафонду Ейдоса, становить лише малу частину того публічного просторуУкраїни, який претендує на звання українського актуального мистецтва. Ісаме ця мала частка є «революційною та експериментальною». Таким чиномбуло доведено, що буває подвійна публічність (гіперпублічність зокремаяк нехтування певного протоколу) або відносна громадянська спільнота умежах певного ринку відмиванням коштів для декоративного мистецтва.

Арт-директорДванадцятої Documenta назвав проблеми, з якими стикнулося сучаснемистецтво у Західному світі. На боротьбу з ними, немов Донкіхот наборотьбу з вітряками, вирушає і український митець:

- мистецтво пориває з репрезентацією та понятійними рамками, воно приречене на нерозуміння

- мистецтво орієнтується на глобальні тенденції (бієналє, артсалони) та є результатом колоніалізму

- ринкова ціна ускладнює діалог про естетичну цінність

Очікуваний позитивний результат від виставки за паном Бюрґелем, можна окреслити як:

- створення «пустого центру» (на окраїні міста або у маргінальній спільноті), читай

– відсутність авторитарного центру як ідеї фікс, куратор як метод

-афективне, наївне сприйняття естетичного, яке випромінюють речі (напротивагу до «Ролекса» і «Бентлі», які мають ще й певну собівартість)

- історичний перебіг експерименту та смерть у «зображені»

- естетична едукація на основі кризового досвіду та конфлікту

- продаж об’єкту замість набуття власного досвіду

Такимчином «імператив репрезентації» перетворюється на «імперативпродукції», прерогатива «прекрасного» поступається прерогативі«техніки». Мета виставки з’ясувати співвідношення між цими двомаполюсами.

Пан Бюрґель належить до людей з унікальнимкураторським досвідом, естетів з вишуканим смаком та відкритимсвітоглядом і задокументував на «Documenta 12» «живу історіюмистецтва». Його контракт на здійснення проекту, чим він неодноразовопишався, становив 1,5 аркуші формату А4 і йому давалася повна свободадій, що він «таким чином міг би виставити лише українське сучаснемистецтво».
http://www.prostory.net.ua/news_text.php?n_id=91&lang=ua&id=5

http://eidosfund.org/ukr/about/pressa/read/456/